with Коментарів немає

У зв’язку з карантинними обмеженнями через СOVID-19 і без того складна ситуація, пов’язана з доступом до лікування і соціальних послуг для засуджених та ув’язнених, досить загострилася.

Пандемія завдала значної шкоди найбільш вразливим спільнотам у всьому світу та особливо підвищила вразливість людей, які перебувають в установах виконання покарань.

Пенітенціарна система, соціальні служби і моментами навіть неурядові організації не були готові до нових викликів, що спричинив СOVID-19.

Незважаючи на це, у таких умовах організаціям на базі спільнот вдалося продемонструвати свою гнучкість і відданість, продовжуючи надавати медико-соціальні послуги і відстоюючи зміни в політиках, що мають зруйнувати перешкоди до безперервності цих послуг.

Так, досвід країн Східної Європи та Центральної Азії вказує на ті підходи і моделі, що можна використовувати для забезпечення здоров’я, безпеки та людської гідності в цих непростих умовах. 

Саме цьому питанню була присвячена онлайн-конференція «Тюрми в контексті COVID-19: як системи охорони здоров’я на рівні спільнот працюють в регіоні Східної Європи і Центральної Азії», що відбулася 24 липня 2020 року за участі представників країн СЄЦА, Глобального фонду боротьби з ВІЛ, туберкульозом та малярією, Open Society Foundation та Міжнародного фонду «Відродження».

 

Ця конференція стала можливістю для громадянського суспільства і спільнот поділитися найкращими практиками залучення спільнот в протидію ВІЛ і туберкульозу в місцях позбавлення волі під час пандемії COVID-19, систематизувати і поширити на рівні всього регіону CЄЦА успішні інноваційні підходи, законодавчі ініціативи та медико-соціальні сервіси для засуджених і звільнених в умовах епідемії COVID-19.

Зокрема, представники FREE ZONE і Міністерством юстиції України розповіли про безпрецедентні практики соціального супроводу звільнених з установ виконання покарань під час карантинних обмежень, а також про працевлаштування засуджених у якості соціальних робітників.

СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД ЗВІЛЬНЕНИХ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Сьогодні в Україні все ще існує практика, коли люди відбувають покарання за кілька сот кілометрів від дому. Багато з тих, хто звільнявся під час карантину, зіткнулися з проблемою відсутності можливості дістатися до місця проживання. При цьому ніякого рішення або уявлення про те, як вирішити цю проблему, на системному рівні не було.

«Нам вдалося оперативно відреагувати і благополучно відвезти до місць проживання 243 звільнених. Маршрути пролягали територією всієї України.

Одного ранку нам надійшло повідомлення про те, що вже увечері того ж дня з колонії звільняється людина, яка не може самостійно пересуватися через стан здоров’я, і ​​живе в іншій області України. Скориставшись послугами приватної швидкої допомоги, нам вдалося відвезти звільненого додому. У 5 вечора він був звільнений, а в 7 уже був удома. Це тільки одна з подібних ситуацій», – розповідає Олексій Загребельний.

У стислі терміни FREE ZONE вдалося налагодити систему супроводу людей, які звільняються, до місць проживання.

«243 людей, яких ми супроводили під час карантину, – це 243 нескоєнних злочинів, 243 збережених життів і долей людей», – зауважує він.

 

За його словами, навіть зі зняттям жорстких карантинних обмежень FREE ZONE продовжує отримувати прохання від виправних установ і людей, які звільняються. І це не дивно, оскільки насправді ситуація з COVID лише загострила проблему, яка в Україні існує давно.

Згідно із законодавством України, щоб дістатися додому, щойно звільнені можуть розраховувати на фінансову допомогу держави еквівалентом 2-4 долари.

Щоб сприяти вирішенню цієї проблеми в майбутньому, FREE ZONE провела опитування про карантинні заходи в колоніях і фінансову або матеріальну допомогу при звільненні, задокументувала кілька сотень випадків, що тепер є базою для адвокації системних змін.

Також підготувала пропозиції для внесення змін в Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк», ініціювала діалог щодо зміни умов надання грошової допомоги звільненим з місць відбування покарання.

Більш того, вже зараз активно обговорюється новий порядок взаємодії адміністрації в’язниць, соціальних служб, неурядових організацій з питань соціального патронажу людей під час підготовки до звільнення і після звільнення.

 

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ В ЯКОСТІ СОЦІАЛЬНИХ РОБІТНИКІВ В НЕУРЯДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Ще один яскравий приклад впливу епідемії на надання послуг і підтримку засуджених – це робота проектів протидії соціально небезпечним захворюванням серед засуджених.

У зв’язку з ризиком поширення епідемії серед засуджених доступ соціальних працівників профілактичних проектів в колонії був закритий. До ризику поширення коронавірусу додалися ще й ризики погіршення ситуації з епідеміями ВІЛ, ТБ та вірусних гепатитів в закритих установах.

Як і в першому випадку, ані пенітенціарна медицина, ані неурядовий сектор не були готові відповідати на такі виклики.

Однак ще три роки тому FREE ZONE створила прецедент працевлаштування засуджених в якості соціальних працівників в профілактичних проектах.

Це допомагало вирішити відразу кілька питань:

  • питання віддаленості пенітенціарних установ від офісів неурядових організацій;
  • питання обмеженості часу перебування соціальних працівників неурядових організацій в установах;
  • питання високої вартості послуг, пов’язане з транспортними витратами.

Все це позитивно вплинуло на доступність профілактичних послуг для засуджених.

«На жаль, за три роки, незважаючи на наші старання, така практика поширилася за все на кілька областей і установ. Але разом з цим не можна спростувати той факт, що в умовах пандемії така практика є однією з найбільш ефективних для збереження безперервності надання профілактичних послуг», – зазначає Олексій.

Тому в Міністерстві юстиції України на рівні заступників міністрів FREE ZONE ініціювала зустріч, за результатами якої отримала повну підтримку для поширення цієї практики в кожній установі України, що має ресурси і зацікавленість всіх сторін процесу: медиків, адміністрації установ і неурядових організацій.

Уже сьогодні 10 таких соціальних працівників з числа засуджених працюють у виправних установах, ще 46 готуються.

«Значна частина профілактичної роботи та підготовки до звільнення зав’язана на залученні співробітників НУО.

В умовах карантинних обмежень, враховуючи ризики потрапляння вірусу в тюрми, для всіх, крім співробітників установ, вхід в них був закритий.

Ми розуміли, що профілактична робота не може зупинятися, тому після обговорення з ключовими гравцями і представниками неурядового сектору було прийнято рішення сприяти впровадженню такої практики в максимально можливій кількості установ», – розповідає Валерій Калівошко.

Зважаючи на це, у Мін’юсті розробили документи і внесли зміни в нормативно-правові акти: перш за все, це стосується інструкції Міністерства юстиції України про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, де тепер чітко прописана можливість залучення засуджених до роботи в неурядові організації або на інших юридичних осіб.

Також розробили Типовий договір про надання послуг між організацією і засудженим. Найближчим часом буде готовий до використання Методичний посібник з підготовки засуджених до роботи соціальними працівниками з надання комплексного пакету послуг з ВІЛ, туберкульозу та вірусного гепатиту С.

Надалі спектр послуг та напрямків роботи буде розширюватися.

 

ЗАКЛИК ДО ДІЙ

У результаті конференції її учасники склали заклик до дій, що містить звернення до владних структур країн СЄЦА, ключових донорських організацій, що працюють в пенітенціарній та соціальній сферах, спільноти засуджених та звільнених та неурядових організацій, що надають медико-соціальну підтримку.

Захід має дати поштовх потужним процесам консолідації зусиль і ресурсів усіх стейкхолдерів, розвитку і мобілізації спільнот, адвокації політик і практик, що забезпечуватимуть право на життя і здоров’я сотень тисяч людей.

Відкритий діалог і обмін досвідом дозволить державним і недержавним інституціям оперативно реагувати на виклики сьогодення та будувати гнучкі, стійкі системи охорони здоров’я і соціальної підтримки засуджених в майбутньому.

Усі матеріали конференції доступні за лінком.